Українська борчиня зі Звягеля наприкінці травня тріумфувала на молодіжному чемпіонаті Європи (62 кг), а зовсім нещодавно Ірині Бондар (тренер – Михайло Христосов) підкорилося «золото» рейтингового турніру в Будапешті (65 кг). 

В інтерв’ю Kamp–Sport 20-річна спортсменка оцінила власні виступи на Євро U-23 та на рейтинговому турнірі, розповіла про принципові сутички проти росіянок і білоруски, підготовку до наступних змагань і багато іншого.

Ірино, вітаємо з завоюванням золотих нагород молодіжного чемпіонату Європи й турніру в Будапешті. Як можете оцінити свої виступів, чи задоволенні власною боротьбою протягом обох змагань?

Задоволена своєю боротьбою на обох турнірах. Після молодіжного Євро вирішила позмагатися і в Будапешті. Щоправда перед самим вильотом на турнір я отруїлася й мій виступ був під питанням. Але я врешті-решт змогла боротися на рейтинговому турнірі та завоювати ще одне «золото».

Якщо говорити про чемпіонат Європи U-23, я активно готувалася до змагань на олімпійській базі в Конча-Заспі. Знала, що доведеться боротися щонайменше проти двох-трьох сильних суперниць. Минулоріч я вперше стала чемпіонкою Європи до 23 років, тож зараз прагнула захистити своє чемпіонство. Турнір був дуже відповідальним для мене.

Оцініть ваші сутички на молодіжному чемпіонаті Європи. Як ви вже згадали, вам довелося боротись проти серйозних суперниць…

Спочатку досить упевнено подолала кваліфікацію, вигравши суперницю з Німеччини (10:0). Також майже без труднощів перемогла у чвертьфіналі проти французької борчині (11:0). За вихід у фінал у мене була дуже відповідальна сутичка проти росіянки (11:4), а в боротьбі за «золото» я зустрілась з білорускою. Фінал був непростим, але все йшло на мою користь: вдалося показати якісну боротьбу й захистити статус чемпіонки Європи (11:0). Знову ж таки, я від першої сутички розуміла всю відповідальність.

Якщо брати до уваги всі сутички рейтингового турніру, то яка складалася найважче для вас?

Важко визначити, оскільки кожна сутичка була по-своєму складна. Розпочала виступи на турнірі з суперницею з Угорщини, з якою боролася раніше на юнацькому рівні – тоді я програла, а зараз, так би мовити, вдалося взяти реванш на дорослих змаганнях. Потім була сутичка з росіянкою, яка була старшою за мене. Було складно, але щаслива своїй перемозі. Далі боролася проти канадки – ця сутичка була важливою, адже я перебувала за крок до фіналу. Заключна сутичка була проти туркені, яка виграла дорослий чемпіонат Європи в категорії 72 кг і вибороти ліцензію в 62 кг. Тож фінал проти неї був дуже відповідальним для мене. Вважаю, що це була одна з найскладніших сутичок для мене.

На обох турнірах ви боролися на килимі проти росіянок і білоруски. Чи відчували принциповість під час сутички з нею? 

Звісно, принциповість відчувалась. Загалом я знала, чого чекати на килимі від росіянок, оскільки я приблизно була знайома з їхнім стилем. Від білоруски я не знала, чого очікувати. Під час кожної сутички я відчувала відповідальність перед Україною й налаштовувала себе лише на перемогу. На рейтинговому турнірі, наприклад, росіянка Дінара Кудаєва розпочинала сутичку досить жорстко – гадаю , що вона боролася на емоціях, оскільки нещодавно її батько загинув на війні в Україні.

Двічі на рейтинговому турнірі ви зустрілися з борчинями, які старші від вас на п’ять років. Така різниця у віці якось відчувається на килимі?

Загалом сама боротьба виглядала різною. Суперниці довше займалися на дорослому рівні й мали багато часу, аби відпрацьовувати на турнірах свої прийоми. І, звісно ж, вони виглядали досвідченими. Але особливої різниці це не відігравало на килимі. Різниця у віці майже не відчувалась у боротьбі.

Жіноча збірна України тріумфувала в командних заліках молодіжного чемпіонату Європи та турніру в Будапешті. Як оціните результати української команди, до яких ви особливо доклалися?

Команда на чемпіонаті Європи U-23 дуже потужно виступила. Минулого року ми також виграли командний залік. На турнір в Будапешті ми (жіноча українська збірна – прим.) змагалися в шести з десяти категорій. І нам усе одно вдалося перемогти в командному заліку з неповним складом. Шкода, що не поїхали до Будапешту Оксана Лівач та Аліна Акобія – дівчата також привезли б додому медалі.

Навесні ви також перемогли на чемпіонаті України U-20 у рідному для вас Звягелі. Які враження від цього турніру, організації? 

Мені було дуже приємно взяти участь у чемпіонаті України, який цьогоріч проводили у моєму рідному місті. Організація турніру була чудовою. Перед початком змагань розвісили фото спортсменів, які починали свій шлях у Звягелі. Асоціація спортивної боротьби України доклала великих зусиль, аби кожний спортсмен почувався комфортно на чемпіонаті. Турнір став хорошим етапом підготовки до молодіжного чемпіонату Європи. Важливо було відчути змагальну атмосферу перед Євро.

Над чим працюватимете після змагань? Коли повернетесь до тренувань і до яких турнірів наразі готуватиметесь?

Зараз насамперед буду більше працювати над витривалістю. Все-таки я змагалася на двох серйозних турнірах за короткий час. Від 17-го червня в Конча-Заспі розпочнеться підготовка до чемпіонату Європи U-20 в Сербії.

Джерело: Kamp-Sport