Сьогодні у віці 84 років пішов з життя легендарний київський тренер – Георгій Бураков. Це надзвичайно велика втрата для всієї української борцівської родини, адже Георгій Анатолієвич все своє життя присвятив вільній боротьбі, він не просто виховував чемпіонів, він виховував в першу чергу Людей з Великої літери, адже сам надзвичайно щирим, порядним та справедливим.

Асоціація спортивної боротьби та вся борцівська спільнота висловлюють співчуття рідним та близьким. Нехай світлий, добрий спомин про Георгія Анатолієвича житиме у серцях всіх, хто його знав, любив і поважав.

Попрощатися з Тренером можна в цю суботу, 5 жовтня, о 12:00 в ритуальному залі на Байковому цвинтарі у Києві.

Вічна і світла пам’ять!

Довідка: 1966 року Георгій Анатолійович закінчив Київський Державний інститут фізичної культури. З 1969 по 1983 рік працював старшим викладачем кафедри боротьби КДІФК. З 1983 по 1992 рік – старший тренер відділення вільної боротьби РШВСМ міста Києва. Підготував Олімпійського чемпіона 1976 року, чемпіона Європи 1975-го, чемпіона світу 1975, 1977, 1978 років, заслуженого майстра спорту Павла Пінігіна. 1975 року Георгію Буракову присвоєно звання Заслужений тренер України та СРСР. 1976 року отримав Медаль “за трудову доблесть”. З 1992 по 1996 перебував на посаді головного тренера збірної команди України з вільної боротьби. Під час його тренерської діяльності збірна команда займала призові місця на чемпіонатах світу та Європи. На Олімпійських Іграх 1996 року в Атланті борці вільники вибороли 2 бронзові медалі. З 2001-го Георгій Анатолійович брав активну участь у підготовці збірної команди, зокрема Ельбруса Тедєєва, до Олімпійських Ігор 2004-го в Афінах, де наш уславлений спортсмен завоював золоту медаль. 2004-го до численних титулів тренера додалося нове почесне звання «Заслужений працівник фізичної культури та спорту».