Оксана Лівач вже вдруге стала чемпіонкою Європи серед спортсменів до 23 років. Спортсменка розповіла, як готується до сутичок та про свої найближчі плани.

– Минулого року я вже вигравала чемпіонат Європи до 23 років. – розпочала ділитися враження дворазова чемпіонка – І загалом зараз у Сербії були майже ті самі суперниці, ми всі дуже добре знаємо одна одну.

– З ким вам зручніше боротися, з незнайомими суперницями чи з тими з ким вже зустрічались на килимі?

– Мені здається з незнайомими комфортніше боротися. Вони не знають моєї техніки. Тому, що коли зустрічаєшся з давніми суперницями боїшся попасти на якийсь її контрприйом, знаєш її техніку і це трішки ускладнює поєдинок.

– Напередодні важливих стартів ви цікавитесь складом учасниць, їхніми титулами?

– Не дуже, більше покладаюся на тренера, який все вивчає, прораховує і дає підказки, які прийоми зайдуть. Взагалі перед стартом не бажано прораховувати суперниць, щоб не хвилюватися. Тому мене тренер налаштовує безпосередньо перед початком поєдинку.

– А ви чуєте свого тренера, під час сутички? І чи слухаєте, що підказують вашій суперниці?

– Звичайно чую. Це дуже конкретні і головне дуже потрібні підказки. Зараз на всіх змаганнях UWW поставили мікрофони біля секундантів і їх добре чути і на килимі і навіть на відео. До речі, щодо другого запитання, то буквально зараз у фінальній сутичці, коли я боролася з росіянкою, програвала 4:0, налаштувалась відігруватись і брала свій захват, то почула підказку її тренера: «зараз буде млин!». Це дійсно той коронний прийом, який я часто роблю і не зважаючи на це я все одно провела цей прийом і здобула бали. Я розумію, що вони мене вивчали і змогли передбачити мій коронний прийом, але це не допомогло.

– Попри все, зустрічі з російськими спортсменами все одно отримують політичне забарвлення. На вас якось тиснула подвійна відповідальність у фіналі, адже ви боролись не лише за золото, але й за честь країни?

– Відверто кажучи я не замислювалась перед тим, що боротимусь саме з росіянкою. Просто, як завжди налаштовувалась перемагати. Але вже пізніше, після сутички почався такий ажіотаж, адже український прапор майорів вище російського. Потім вже було дуже багато привітань, і я відчула, що для людей це було важливо.

– Сезон тільки почався, чи плануєте ви приймати участь в дорослому чемпіонаті Європи?

– Так, я зараз є першим номером у свій категорії і зараз вже розпочалась підготовка до наступного чемпіонату. В принципі склад не сильно буде відрізнятися від чемпіонату до 23 років. Половина з дівчат, котрі виступали в Сербії будуть представляти свої країни і в Бухаресті. Потім наступний старт – Київський Міжнародний турнір, де буде відбиратись команда на Європейські Ігри. Я планую виступати на всіх турнірах, які є в плані збірної, тому наступні півроку будуть дуже насичені.

– Від імені Асоціації спортивної боротьби та українських вболівальників дякуємо за перемогу.

– А я би хотіла би подякувати своїм особистим тренерам, головному тренеру збірної Володимиру Євонову та старшому тренеру Ярославу Базилюку, президенту федерації жіночої боротьби Едуарду Прощуку, а також Асоціації спортивної боротьби. Напередодні поїздки в нас були хороші збори, було додаткове харчування, а також нам видали нову красиву форму. Будемо й надалі намагатися виправдовувати сподівання.