Сьогодні Ірина Коляденко стала віце-чемпіонкою світу. Про шлях молодої борчині до цого титулу ми поговорили з її особистим наставником.

– Пане Володимире, як ви налаштовували Ірину перед таким відповідальним стартом?

– Оскілки я залишився  в Україні, то налаштовував в телефонному режимі. Ми спілкувались перед кожною сутичкою та після кожної зустрічі, проговорювали суперниць, тактичні моменти. Також на місці з нею були тренери збірної, професіонали своєї справи і вони підказували, допомогали безпосередньо на самих сутичках.

– Чи задоволені ви результатом? Розраховували з першого разу на чемпіонаті світу взяти медаль?

– Якщо судити по результату то я звичайно дуже задоволений. Потрапити до п’ятірки це вже був би добрий результат, а тут одразу фінал. Звичайно з першого разу стати чемпіонкою світу було би чудово, але все ще попереду.

Якщо говорити про фінальну сутичку, то на жаль Ірина не змогла включитися, наважитись на боротьбу. Сьогодні їй не вдалось показати свій потенціал. Трішки бракує досвіду. На таких стартах потрібно вгамувати свої емоції, страхи, потрібно ще боротися з собою.

Загалом цей чемпіонат для Ірини мав стати змагальним досвідом. Вона їхала в Казахстан вчитися виступати на змаганнях найвищого рівня. Перемагати на таких змаганнях. Адже на світовій першості кожна перемога це корисний багаж. З кожною перемогою приходить впевненість, віра в свої сили.

– Як гадаєте що психологічно могло завадити перемогти у фіналі? Відповідальність, титули суперниці?

– Звичайно, тут багато факторів. Ірина вперше на дорослому чемпіонаті світу, це ліцензійний чемпіонат, дуже потужний рівень змагань, ажіотаж, вечірній час.

– Вчора Ірина показала неперевершену боротьбу. Жереб в неї був непростий, чи готувались ви до зустрічі з азіатськими борчинями?

– Так, вона потрапила в дуже сильну підгрупу, де багато азіатських спортсменок. А борчині з Азії домінують в жіночій боротьбі. Напередодні чемпіонату ми проглядали суперниць, декого з них вже знали. Вона боролась з американкою на минулому чемпіонаті світу до 23 років і тоді Іра також перемогла. Монголка теж непроста, Ірина мала з нею боротися у фіналі в Польші на Open Poland, але через травму не змогла. Хотілося з нею поборотися. Перша сутичка взагалі була дуже складною, трішки сумбурною. Китаянка з більш важкої категорії, вона дуже потужна, але Ірина дуже чітко пройшла зустріч з нею.

Звичайно я переглядав суперниць, намагався виявити складні моменти. Ірі вдалося витримати тактичну модель.

– Яку тактику для азіаток ви обрали?

– В Ірини є набір своїх прийомів. В її арсеналі є контрприйоми з будь-якого положення, тому вона завжди здатна перевести хід сутички на свою користь. В неї є вже власні коронні дії – млин, який вона зробила китаянці. Є хороша атака з захватами за ногу. Незважаючи на молодість в Ірини вже стабілізується техніка. Основне з азіатками боротися до кінця, з ними не можна розслаблятися ні на секунду. Вони боряться до кінця в усіх положеннях, і буквально до останньої секунди. Тому було завдання не втрачати контролю. Також важливо економити сили на наступні сутички. Оскільки деколи трапляється, що спортсмен повністю викладається на одній сутичці і на наступну його вже не вистачає.

– Сезон практично завершився, які подальші плани?

– В нас ще попереду чемпіонат світу до 23 років, тому зараз Ірина трішки відпочине і починаємо підготовку до чемпіонату світу U23, де потрібно буде довести, що сьогоднішній результат не випадковий. Суперниці будуть практично ті самі, що й в Казахстані, але ставлення до Ірини вже буде зовсім інше, тепер на неї будуть налаштовуватись.