Українська борчиня Ірина Бондар продовжує впевнено тримати вершину європейської боротьби. В 21 рік вона вже тричі стала чемпіонкою Європи U-23! Як вдалося знову здобути «золото», які труднощі чекали на шляху до титулу та чому албанська Тірана стала для неї щасливим містом – у розмові борчині з Kamp–Sport.

Ірино, вітаємо з перемогою на чемпіонаті Європи U-23! Наскільки задоволені своєю боротьбою в Албанії?

Дякую за вітання! Своєю боротьбою на чемпіонаті загалом задоволена. Лише фінальна сутичка видалася для мене справді непростою. Це фінал, і до нього завжди потрібно підходити з максимальною серйозністю.

Після чергового тріумфу ви стали вже триразовою чемпіонкою Європи до 23-х років. Наскільки складно захищати статус чемпіонки й до того ж удруге?

Так, стати триразовою чемпіонкою Європи U-23 у 21 рік – це чудове досягнення. Це також означає, що я можу виступати у цій віковій категорії ще два роки, і я прагну ще двічі підтвердити свій статус. «Золото» важливе як для мене, так і для України. У фіналі я чітко усвідомлювала, що вже двічі була чемпіонкою Європи, тож не мала права на поразку. Всі вірили в мене, і я теж була впевнена у своїх силах. Саме це налаштування допомогло мені знову перемогти.

Захищати титул складно з психологічної точки зору. Усвідомлення попередніх перемог тисне, але водночас це мотивує тримати високий рівень. Наступного року знову доведеться боротися за чемпіонство.

Розкажіть про ваше налаштування на фінальну сутичку проти росіянки Аміни Танделової. Загалом у вас було дві сутички з представницями країни-агресора під час турніру…

Так, налаштування було особливим. Я знала, що у фіналі зустрінуся із суперницею з окупованого Криму. Перша сутичка на турнірі була проти борчині з Білорусі, і під час жеребкування я відчувала, що саме так і станеться. Мені завжди «щастить» із жеребом – де б я не змагалася, завжди починаю з кваліфікації та маю на одну сутичку більше за інших.

Минулого року я також боролася проти росіянок, зокрема, проти ще однієї борчині з Криму – Аліни Касабієвої. Ми з тренером детально аналізували стиль боротьби Танделової. Я знала її улюблений прийом, розуміла, як вона виконує свій кидок. Зрештою, вона його зробила в першому періоді, після чого довелося переналаштуватись. Після сутички ще кілька разів переглянула відео, виявила свої помилки й тепер маю чітке уявлення, як боротися проти цієї суперниці у майбутньому.

Як оціните поєдинок за «золото». На старті фіналу суперниці вдалося повести в рахунку, але ви переломили хід сутички…

Вона повела в рахунку наприкінці першого періоду. У перерві я змогла перевести подих і налаштуватися на боротьбу. Я не могла уявити свою поразку, тому вийшла на другий період ще більш зібраною, рішуче налаштованою забрати перемогу.

Чи була ця сутичка для вас найскладнішою? Чи, можливо, інші суперниці створили більше проблем?

Я завжди серйозно готуюся до кожної сутички і не недооцінюю суперниць. Інколи можна подумати, що суперник слабший, але він може створити багато труднощів. Я не скажу, що фінал був найважчим. Відповідальнішою для мене була кваліфікація – я хотіла потужно розпочати чемпіонат і перемогти білоруску, з якою ніколи раніше не боролася. Потім була сутичка з німкенею – це була вже наша третя зустріч. А у півфіналі я вперше зустрілася з польською спортсменкою.

Тірана для вас є медальним містом, адже не так давно ви здобули в Албанії й «золото» чемпіонату світу до 23-х років…

Я дуже вдячна цьому місту (усміхається). У Тірані відбувся мій перший юніорський чемпіонат світу у 2023 році, тоді я виборола «срібло» – на той момент це був дуже хороший результат. Наступного року я вже стала чемпіонкою світу U-20. Цього разу було таке відчуття, наче нікуди не виїжджала – той самий готель, ті самі емоції від перемог. Цього разу навіть не було мандражу. Тірана – приємне місто, яке чудово організовує міжнародні змагання.

Які у вас найближчі цілі? Чи будете виступати на дорослому чемпіонаті Європи? 

З понеділка розпочинається тренувальний збір, який триватиме до шостого квітня. Так, я буду боротися на дорослому Євро і прагну показати там високий рівень.

Новим головним тренером жіночої збірної України став Володимир Яременко. Наскільки сильно змінився тренувальний процес українських борчинь? Над чим зараз стали приділяти увагу на зборах?

Процес тільки починає змінюватися, зараз ми стали більше зосереджувати увагу на тактиці та веденні сутички. Сподіваюсь, що наша збірна буде далі прогресувати і здобуде ще багато нагород.

Kamp-Sport