Три тижні провели українські борці та борчині у Японії. Звичайно більшу частину часу вони проводили на килимі, вдосконалюючи свою техніку, але окрім спортивних цілей українці ще прагнули привернути увагу до несправедливої війни, яка четвертий рік точиться в Україні.

Тренувальний процес був дуже насичений. Разом з українськими борчинями на зборі були потужні борчині зі Швеції, а також спортсменки з Австралії та Гуаму. Щодо господарів килима, то троє дівчат з університету будуть представляти Японію на чемпіонаті світу.

Українські борчині вже досвідчені у спортивній дипломатії. Минулого року дівчата читали лекції у США, а позаминулого зустрічалися зі студентами у Японії, розповідали про нашу країну, її традиції та про жахіття війни. От і цього разу дівчата-вільниці двічі спілкувались зі студентами SHIGAKKAN UNIVERSITY. Дворазова Олімпійська призерка Ірина Коляденко розповідає про окупацію Ірпіня, про перші дні повномасштабного вторгнення. Іншим дівчатам також є що додати, адже війна торкнулася кожного. Приїзд українок викликав чималий інтерес і в медіа, провідні телеканали та видання брали інтерв’ю в титулованих українок.

Надзвичайною честю для українських гостей став, той факт, що 7 липня, коли в Японії відзначають фестиваль зірок Танабата в університеті оголосили Українським Днем. В це свято японці вішають різнокольорові стрічки на дерева, де пишуть свої бажання. Але в цьому році в університеті Шигакан стрічки були виключно жовтого та блакитного кольорів.

Для ближчого знайомства з українською культурою дівчата приготували десять літрів справжнього українського борщу та пригощали ним всіх студентів. Завітав на частування, і мер міста Обу, якому дуже смакував борщ з салом. Головна страва української кухні здійснила справжній фурор, японці не просто смакували екзотичним супом, а брали рецепт та розпитували про секрети приготування.

В перервах між тренуваннями команда мала цікаву культурну програму. Дівчата відвідали відомий сінтоістський храм Іссе. В святилищі була проведена церемонія заради миру в Україні.

Мали можливість українки познайомитись зі справжніми японськими суперзірками – сумоїстами.

Менеджер команди Андрій Воронцов зазначає: “Головна ціль, яка перед нами стояла – якісна підготовка до чемпіонату світу та “підсвітити”українське питання в дружній, але далекій країні. Але завдяки ректору університету SHIGAKKAN Куніко Таніока, яка одночасно є віце-президентом японської Федерації боротьби – в нас вийшла насичена культурна програма.

Ми дуже вдячні за гостинність і сподіваємось зможемо запросити японську команду на збір в Карпати, або на Чорне море, коли в Україні запанує мир.”