Сьогодні 18 лютого, видатному українському борцю Володимиру Синявському виповнилося б 94 роки

Володимир Синявський народився в 1932 році, в селі Вільхи на Харківщині. Боротьбою почав займатися з 20 років. Тренер – Арам Ялтирян. Чотириразовий чемпіон СРСР (1957-1959, 1961). Перший чемпіон світу серед українських борців вільного стилю. Чемпіонат світу виграв двічі (1959, 1961), володар Кубка світу (1958).

Синявський встановив своєрідний борцівський світовий рекорд, який неможливо перевершити – лише повторити: на першому в його житті чемпіонаті світу він, будучи дебютантом змагань, поклав на лопатки всіх шістьох суперників, серед яких були переможці та призери попередніх світових першостей. Добре володів прийомом “канарка” (переворот із захватом шиї з-під плеча).

Володимир Іванович був дуже скромною людиною. Що його відрізняло, це те, що він ніколи не вживав алкоголь, не палив  – все це для нього було табу. Дуже любив співати, особливо народні українські пісні. Він почав займатися боротьбою в 19 років. – згадує учень Синявського заслужений тренер України Іван Кулєшов. – В цей час, в Києві працював знаменитий тренер Ялтирян Арам Васильович, він 14-ний чемпіон Радянського Союзу (8 разів з вільної та 6 раз з класичної). І він Володимира Івановича першого навчив прийомам з проходом захопленням за ногу і боротьбі в партері. А ще був такий прийом, називався «канарейка» – це больова розтяжка і коли суперника перевертають – він починає кричати.

Володимира Синявськоговперше повезли на закордонні змагання до Ірану на Кубок світу і він зустрівся з відомим борцем Хабібі. У Іранців боротьба – це національний вид спорту. І коли вони зустрілися в матчевій зустрічі, Синявський його переміг, і суддя аж свисток проковтнув від переляку. Тому що Хабібі був народний кумир, дворазовий олімпійський чемпіон, непереможний борець, його ніхто не міг здолати. Таки сильна була «канарейка». Після цього іранець змінив вагову категорію, пішов з ваги 67 кілограм в 73 і виграв Олімпіаду в іншій вазі. Напевно тому, що боявся програти Синявському.

Згадую, як Арам Ялтирян розповідав, якось на змаганнях у Туреччині, він підійшов до Синявського і каже: «Володя, будь спокійним, все добре!» А Володимир йому відповів так: «Серце козака – не боїться турка».