Сьогодні в Олімпійському центрі Конча-Заспа триває підготовка до найближчих стартів. Головний тренер жіночої збірної з вільної боротьби Володимир Євонов розповів про підготовку наших дівчат до Європейських Ігор.

– Володимире Євгеновичу, як почуваються дівчата і як триває підготовка?

– Відразу після Київського турніру, ми з дівчатами пройшли якісний збір в Болгарії. Тренувалися на Олімпійській базі в місті Бельбекен, що знаходиться на висоті майже 2000 метрів над рівнем моря. Це фактично висота Говерли, тренування були насиченими, тож дівчата виглядали трохи втомленими. Тренувалися на двох килимах в два заходи. В зборі брали участь турчанки, болгарки румунки. Всім одночасно в залі місця не вистачало. Вже сьогодні дівчата поступово повертаються до нормального стану. З кожним днем почуваються все краще. Тож надіюсь з Болгарією ми не помились і до початку змагань в Мінську наші борчині підійдуть у відмінній формі. Відразу після повернення ми протестували дівчат в Олімпійському центрі і результати показали, що в дівчат спостерігається спад сил. Так буває завжди після тренувань в горах. Однак вже через тиждень результати аналізів крові показали, що наші дівчата адаптувалися і в них знову починається фізіологічний підйом! В Юлії Ткач було найбільше виснаження і науковці навіть здивувалися днями наскільки швидко Юлія повертається до оптимальної форми.

– Чи допоміг сімейний відпочинок в Карпатах?

– Звичайно! Відразу після збору в Болгарії, за порадою наукової групи і дякуючи керівництву Асоціації вільної боротьби України, дівчата які готувались до Європейських Ігор, отримали можливість разом із сім’ями та дітками відпочити та відновитися на прекрасній базі «Фоміч» в Буковелі. Вони змогли не тільки насолодитися природою, а й побути з найріднішими людьми, адже діти мотивують й найкраще надихають мам. Після проміжної адаптації в Карпатах і коротких канікул вдома з 10-го червня дівчата приступили до фінішної підготовки в Конча-Заспі перед стартом в Мінську.

– Ви відчули користь в побудові тренувального процесу від результатів обстежень наукової групи?

– Безперечно. Розуміючи стан дівчат ми переглянули план тренувань та зменшили рівень фізичних навантажень і це позитивно вплинуло на швидкість їхнього функціонального відновлення. Результати наукової групи дозволили нам скоригувати і зменшити обсяги завдань. Впевнений, якби ми працювали за встановленим графіком, ми б просто не дали можливості дівчатам повноцінно відновитись. В нас залишається майже тиждень часу, тож будемо сподіватися, наші борчині набудуть оптимального підйому і повернуться до піку форми!

– Що в планах?

– Через тиждень після чемпіонату України U-23, що відбудеться на початку липня у Франківську, ми проведемо збір в Одесі, в якому також братимуть участь команди з інших країн.

– Не хочеться робити прогнозів, однак, що Вам підказує досвід відносно виступів наших дівчат на Європейських Іграх?

– В нас дуже сильна команда. Результат виступів у певній мірі буде залежати від фізичного стану і морального настрою кожної борчині. Так, наші жінки найсильніші в Європі! Однак не слід забувати, що майже в кожній вазі є достойна конкуренція і деякі сутички наші дівчата на ЧЄ виривали просто на характері. Зрозуміло, має значення жереб. Багато залежить і від суддів. Але головне – в якому стані будуть дівчата.

– Чоловіки допомагають в підготовці?

– Звичайно. По-перше, чоловіки ближче. По-друге, вони самі пройшли хорошу школу боротьби. І Олексій Мельник, який особисто допомагав свого часу в підготовці сестри – Олімпійської чемпіонки Ірини Мерлені. В Мельника є великий і спортивний і тренерський досвід. Добре боровся й Олександр Ткач. Чоловіки чудово розуміються в боротьбі і допомагають дружинам зрозуміти й засвоїти ті технічні моменти, які, можливо, їм на практиці, не завжди вдаються. Взагалі, в нас багато талановитих молодих тренерів, які, не має сумнівів, в майбутньому досягнуть ще більш високих результатів. Серйозно працює з дівчатами Андрій Стадник. В нього сьогодні є багато перспективних дівчат. Успішно працює з дівчатами і Тарас Данько, який сьогодні працює з Аліною Бережною-Махинею.

– Важко знаходити спільну мову з особистими тренерами?

– Коли виникають питання відбору, ми перед змаганнями збираємо тренерську раду і обговорюємо кожну кандидатуру. Перед чемпіонатом Європи, ні Ірина Гусяк, ні Аліна Махиня не мали права їхати боротись. Але ми розуміли, що вони є, на даний момент, найсильнішими. І ми не помилилися. Я взяв до себе в збірну тренерів, які не мають особистих вихованок. І з такими спеціалістами працювати легше. Поясню чому. Тому що особистий тренер, як правило, буде вкладати і вболівати за свою ученицю. Це можна зрозуміти. Однак є команда! І тут не можна ділити борчинь. Кожна потребує уваги. Тому я працюю з тренерами, які не мають особистих вихованок. Це Катерина Бурмістрова, Роман Павлов, Ярослав Базилюк, Віктор Лазаренко. Сьогодні в Україні сильна школа жіночої боротьби на Львівщині. Відроджується жіноча боротьба на Донеччині. Прогресують дівчата з Київщини. З Франківщини. Херсону та Волині.

– Володимире Євгеновичу, дякуємо за Вашу працю! Удачі і перемог!

Розмовляв Олександр Пастухов