Борець зі Львова, дебютант збірної Олексій Доманицький готовий битися за Олімпійську ліцензію.
 – Олексію, майже рік ти пропустив через травму коліна, і повернувся на килим фактично наприкінці минулого року?
– Так, наприкінці 2018 я переміг на чемпіонаті України в Броварах у вазі до 79 кг. І потім на чемпіонаті Європи став п’ятим.
– Запам’ятався твій поєдинок на ЧЄ за вихід до фіналу проти досвідченого борця Ахмеда Гаджимагомедова. Що ти відчував в той момент, коли проти тебе навіть не стояв, а напівсидів, травмований суперник?
– В той момент коли в Ахмеда хруснуло коліно я, напевне. не зміг зібратися з думками. Адже ситуація виникла нестандартна. На початку я повів, і, можливо, передчасно повірив в свою перемогу. Потрібно було докласти розумних зусиль, не вичікувати, і тоді би я переміг…
– Мабуть, тобі було не зовсім комфортно психологічно переслідувати скаліченого суперника?
– Атакувати його в травмовану ногу точно не хотів. Але коли бачиш, що суперник не може стояти – ви в нерівних умовах, незручно кидатися на людину, яка не в змозі боротися в повну силу і змушена захищатися. Можливо, десь і жалість пробилася, але в спорті жалості бути не повинно. За килимом ми всі друзі, а на килимі перемагає хтось один.
– Після чемпіонату Європи, ти змінив вагу, як почуваєшся в новій категорії?
– Так, ми з тренерами вирішили, що буду боротися в олімпійській вазі до 86 кг. Почуваюся досить непогано, але потрібно трохи добрати ваги. Загалом мені комфортно. І все-таки 79 – це інша категорія.
– В чому відмінність?
– Там інші швидкості. Суперники більш рухливі й моторні. В 86 борці більш повільніші, неповороткі, проте фізично міцніші, сильніші, потужніші.
– Матимеш перевагу в швидкості, однак сили тобі не бракує, характеру також не займати. На килимі з тобою не пожартуєш. Ти борешся і готовий битися за перемогу! Маєш стрижень, хто допомагав тобі у формуванні бійцівських якостей?
– Це сімейне)))
– Батько боксер?
– Старший брат боксер. Але характер в нього зовсім інший.
– В якому плані?
– Він більш врівноважений, толерантний.
– Ти більш вибуховий?
– Так, мабуть знак зодіаку має вплив. За гороскопом я «Лев».
– Як налаштовуєшся на боротьбу?
– Згадую скільки поту, праці було покладено на підготовку. Скільки часу, терпіння, сил, нервів витрачено під час тренувань, і розумію, що мушу перемагати. Принаймні, прагну цього!
– Кому б хотів подякувати за допомогу в підготовці?
– Всім борцям і тренерам збірної. Президенту АВБУ і моєму тренеру Юрію Богдановичу Копитко. Хочу подякувати йому за любов до боротьби, допомогу у підготовці до чемпіонату світу і підтримку, зокрема, мене і нашої команди. Разом ми переможемо!
– Ти є дебютантом збірної, як настрій перед чемпіонатом світу?
– Настрій бойовий. Будемо боротися і перемагати! Наше завдання боротися за медалі і вибороти олімпійські ліцензії. Ми максималісти, і, напевне, мета кожного борця зійти на Олімп. Тож хочу побажати нашій команді успіху й перемог на чемпіонаті світу.
– Олексію, а тобі бажаємо розкрити в Нур-Султані свій потенціал і видати свою боротьбу! Борись, як лев! З Богом!
Розмовляв Олександр Пастухов