Саме в цей час жіноча збірна під керівництвом Володимира Євонова проходить навчально-тренувальний збір в м. Южне, під Одесою. В проміжку між тренуваннями встигли записати розмову з чемпіонкою Київського турніру, віце-чемпіонкою Європи серед жінок в Римі, талановитою, перспективною борчинею Аліною Акобією.

– Аліна, від всіх борців, тренерів, ще раз щиро вітаю тебе з народженням нової борцівської сім’ї! Нещодавно ти вийшла заміж за прекрасного борця греко-римського стилю Олександра Грушина. Як провели медовий місяць, чи відразу після знаменної події весільну сукню змінила на трико та поїхали з чоловіком на збір?)))

– Щиро дякую за привітання. Майже відразу після весілля ми з Сашою повернулися до повноцінних тренувань, адже після тривалої перерви через пандемію, слід набирати форму. Карантин вніс певні корективи в календар змагань, порушив наші плани, і сьогодні маємо надолужувати – розслаблятись ніколи. Тож відпочинемо іншим разом.

– Як почуваєшся в статусі дружини? Чи додає це тобі впевненості та сил?

– Так, безумовно! Я і раніше з Сашою почувала себе досить впевнено, завжди відчувала його підтримку. А сьогодні почуваюся вдвічі захищеною. Саша дуже серйозний чоловік, він дарує впевненість, спокій. Мені з ним дуже добре!

– Під час карантину всі тренувались самостійно. Ви з Сашою навіть спарингувались. Як сьогодні почуваються дівчата, який настрій в команді?

– Після першого збору в Конча-Заспі, ми почуваємося набагато краще. Вже сьогодні тренери почали поступово збільшувати навантаження. Якщо на першому зборі ми більше втягувалися, відпрацьовували техніку, то зараз почали боротися. У дівчат чудовий настрій, всі налаштовані на сумлінну працю.

– Днями у вас відбулося експерементальне тренування з джампінгу. Ви під запальну музику стрибали на маленьких батутах. Поділись враженнями від тренування. Крепатури не було?

– Ми теж переживали, що м’язи болітимуть. Але, як не дивно, все гаразд! Ми отримали радість і величезний позитив! Це для нас було щось нове і ми працювали з неймовірним азартом! Дівчата отримали і хороше навантаження, добряче продихались, й водночас отримали емоційне задоволення. Ми навіть просили тренерів аби дозволили ще раз повторити подібне тренування.

– Тренера збірної не зупинилися на цьому. Вранці у вас відбулося цікаве тренування на воді, ви ходили на човнах-драконах. Поділись емоціями.

– Так, тренер з джампінгу Микола Верховецький, провів з нами інструктаж, пояснив техніку, показав, як потрібно веслувати. Ми розділилися на дві команди, по десять чоловік і вчилися злагоджено гребти. Спочатку тренувалися, опановували нову справу, а вже потім пройшли навіть декілька змагальних етапів.

– Розкажи про склад екіпажу вашого човна, і, врешті, яка команда перемогла?

– Спочатку ми тренувалися, вчилися правильно веслувати, але вже з перших секунд, дівчата, які звикли викладатися на килимі, почали готуватися до змагальних етапів. В нашому човні була Христина Береза, Ангеліна Лисак, Ірина Коляденко, в іншому Оксана Лівач, Алла Белінська. Штурманом в нас був тренер Ірини Коляденко – Володимир Яременко, а в іншому човні роль керманича виконував – Роман Павлов. Наш керівник задавав темп і ми щосили намагалися веслувати в такт. Це є дуже важливо стати одним цілим. Під час тренувальних етапів перемогу здобула інша команда, однак у вирішальних перегонах перемогли ми.

– Як самопочуття після тренування на воді?

– Всі почувалися щасливими. На свіжому повітрі, тим більше на воді, тренуватися – одне задоволення. Головне, що нові тренування допомагають і м’язи прокачати і водночас отримати приємні емоції!

– Аліно, вже з’являється інформація про найближчі старти, до яких змагань готуєшся?

– Моє найперше завдання і головна ціль – здобути перемогу на чемпіонаті України U-23, який відбудеться 20-23 серпня у Львові.

– Як почуваєшся на килимі з ким спарингуєш?

– На даний момент почуваюся добре. Вчора провели два тренування на килимі, боролися і вранці і ввечері. В партері, в стійці. Розборюємося в різних положеннях. Працюю з Ангеліною Лисак, Іриною Коляденко, Анастасією Лавренчук, Танєю Кіт.

– На що робиш акцент в підготовці?

– Працюю більше над технікою. Відчуваю необхідність підвищити психологічну готовність, адже тривалий час ми не боролися, не виходили на килим, і ця перерва має свої негативні наслідки. Сподіваємося, що під час збору, на початку серпня, в Олімпійському центрі в Конча-Заспі, ми зможемо ще краще підтягнути й покращити свій фізичний та загальний стан.

– Чи допомагає в тренуваннях присутність твого особистого тренера Олександра Сергійовича Кутакова?

– Олександру Сергійовичу, на жаль, не завжди вдається бути зі мною поруч. І сьогодні його підтримка та фізична присутність є вкрай важливими. Він є зі мною на кожному тренуванні. Уважно стежить за моєю роботою, намагається підказати щось важливе, надати слушну пораду. Ми також спілкуємося на будь-які теми у вільний час і я дуже щаслива, що мій тренер зі мною. Він мені дуже допомагає. Одній мені було би набагато важче.

– Чи встигаєте відпочивати на морі?

– Так, щоранку приймаємо водні процедури. Після тренувань також йдемо до моря. На щастя, пляж поряд, тож намагаємося поєднувати працю й релакс.

– Скільки важиш і в якій вазі плануєш боротися на ЧУ U-23?

– В мене 58-59 кг тож буду боротися в своїй категорії до 57кг.

– Як ще проводиш вільний час?

– Звичайно, прогулюємося з дівчатами, ходимо на каву. Але нещодавно мені скинули відео з нашого весілля і цей фільм, який триває майже 4-ри години, хочеться переглядати знову й знову. Там стільки позитиву, світла, драйву, що відразу піднімається настрій і відновлюються сили.

– Кому б хотілося подякувати?

– Насамперед, тренеру з Южного – Володимиру Веремійчуку, який допоміг в організації збору. В нас чудові умови для тренувань, прекрасне харчування і взагалі, нам тут дуже подобається! Вчора до нас на тренування завітали дітки, яких тренує Володимир Мусійович, ми подарували їм календарі збірної, всі отримали гарні емоції від спілкування.

– Аліно, щиро дякую за розмову. Бажаю терпіння, успіхів в підготовці та перемоги на ЧУ U-23 у Львові!

Розмовляв Олександр Пастухов