Відсутність змагань впливає не лише на професійних спортсменів, але й на тих, хто лише розпочинає свій шлях на килимі. Саме тому ми розповімо про дещо незвичний внутрішній турнір з вільної боротьби, що відбувся на вихідних у Боярській ДЮСШ.

Невеличкий зал, один килим і неймовірно запеклі сутички зовсім юних борців. Більшість учасників внутрішнього турніру вперше випробували свої сили на змагальному килимі.

Ідея таких змагань виникла у заслуженого тренера України Олексія Мельника та його дружини чемпіонки світу з вільної боротьби Алли Черкасової, котра також працює в спортивній школі.

«Якось ми з Аллою Черкасовою сиділи в тренерській і обговорювали, як втримати новачків на килимі. – розповідає Олексій Мельник. – В нас в секції є багато дітей восьми – двонадцяти років, які ніколи ніде не боролись. Вони ходять на тренування, але ще не до кінця розуміють навіщо вони ходять в зал. Тому, щоб мотивувати новачків та наймолодших наших спортсменів ми вирішили провести внутрішні змагання. По малюкам рідко проводяться турніри, зазвичай чемпіонати розраховані вже на підлітків, чотирнадцять-п`ятнадцять років. В нас в ДЮСШ були медалі, грамоти і кубки, тому нам вдалося зробити таке маленьке свято для своїх вихованців. На жаль, через карантинні обмеження ми змагались виключно в своєму колі, було близько тридцяти учасників. Оскільки батьки не могли бути присутніми ми зробили онлайн-трансляцію і всі залишились дуже задоволеними.»

Результат не забарився, вже цього тижня на тренуваннях дітлахи з новим завзяттям взялися за роботу: «Найприємніше, що ми одразу помітили, як такі маленькі змагання позитивно вплинули на діточок. Вони відчули, що таке змагання і вже зовсім інакше ставляться до тренувань. Почали серйозніше ставитись до тренування, більше прислухатись до тренера, більше віддаватися. Такі змагання цілком можливо проводити три-чотири рази на рік, щоб підтримувати інтерес в дітей. Тому, якщо не буде жорсткого карантину, то можливо ще навіть в цьому році проведемо подібні змагання.»

Зараз особливий час, діти практично не ходять в школу і в них дуже багато енергії, її потрібно спрямувати в правильне русло. Доки дозволяла погода юні борці та борчині тренувались на свіжому повітрі: «Після весняного карантину, як тільки нам дозволили, ми одразу розпочали тренування на стадіоні під відкритим небом. І займались на вулиці до кінця вересня. Цього року до нас прийшло багато нових хлопців та дівчат. Тому, коли ми повернулись в зал мені довелось зробити з двох груп – три, щоб трішки розвести дітей по часу. Звичайно карантин вніс свої корективи і тепер тренування в нас розпочинається з вимірювання температури, дезінфекції рук, а після тренувань ретельно прибираємо зал.»

Сподіваємось, невеличкий турнір в ДЮСШ в Боярці Київської області стане гарним прикладом, для інших тренерів в регіонах. Подібні змагання не потребують капіталовкладень, але несуть колосальний заряд емоцій і є чудовим фундаментом для майбутнього української боротьби.

«Хотів би побажати всім тренерам ДЮСШ, тим, хто працює з дітьми міцного здоров`я і терпіння. – каже Олексій Мельник – Тренувати зовсім маленьких дітей – це найважча робота, адже саме перший тренер повинен знайти тих самородків, кому судилося стати чемпіонами, саме він повинен вести їх вперед, саме на ньому лежить відповідальність, щоб талановита дитина не втратила інтерес до спорту та зростала професійно.»