Ми продовжуємо знайомство з олімпійською командою з боротьби.

Дата та місце народження: 14 травня 1997 року. Село Новоселиця Івано-Франківська обл..

Освіта: Львівське державне училище фізичної культури.

Камянець-Подільський Національний університет ім.. Огієнка.

Львівський університет внутрішніх справ.

Спортивне товариство: Динамо. «Служба безпеки України»

Найбільші здобутки: Чемпіонат Європи 2019 – золото, чемпіонат Європи U23 2018, 2019 – золото, чемпіонат світу 2018 – бронза, Європейські Ігри 2019 – срібло, Чемпіонат Європи 2020 – срібло,  чемпіонат Європи серед юніорів 2016, 2017 – золото.

Життєве кредо: Секрет успіху криється лише в нас самих!

Шлях до борцівського килима

Мій батько Василь Лівач займався греко-римською боротьбою, працював тренером з боротьби. Він завжди мріяв мати в родині борця, і почав займатися з моєю сестрою, а мені не хотів нічого нав’язувати. Тому спершу я почала ходити на плавання, потім відвідувала туристичний гурток. Але весь час хотіла займатися саме боротьбою, як моя старша сестра Марія Костенко. Мені дуже хотілося повторити її здобутки, також показувати результат на міжнародному рівні і в 12 років я пішла на боротьбу. Це було досить доросле рішення і з першого тренування я усвідомлювала, що я на килимі надовго і повинна досягнути успіху в цьому виді спорту.  Звичайно тато підтримав моє рішення. Він і досі є моїм наставником.

Наставники

Моїм першим тренером в секції вільної боротьби в СМТ Вигода був Максим Кравченко. Хоча основу заклав ще мій батько, і в зал я прийшла знаючи деякі прийоми. Буквально через рік я вступила до училища фізкультури і потрапила до легендарного тренера – Олега Сазонова. Коли Олега Павловича не стало, це була дуже болюча втрата для всіх його вихованок. Нас перевели в групу до Ореста Скобельського, також знаного фахівця в жіночій боротьбі.

Десь у 2017 році я потрапила до свого теперішнього тренера – призера пекінської Олімпіади Андрія Стадніка. Мені було надзвичайно приємно потрапити до такого титулованого спортсмена. Спочатку  було досить непросто, Андрій Володимирович досить вимогливий, він максималіст і вимагає від учнів викладатись наповну. Такий режим витримає лише той, хто дійсно прагне високого результату. Я швидко втягнулася і зрозуміла, що він завжди нас підтримує в усіх аспектах. Його підтримка дійсно вселяє віру у власні сили.

За кожною перемогою стоїть командна робота і жіноча збірна команда – це надзвичайно дружній колектив. З нами працюють чудові фахівці. Хотіла би подякувати особисто Володимиру Євонову та Ярославу Базилюку. Їх вклад дуже відчувається. На зборах в нас завжди панує дуже гарна атмосфера. Всі працюють на результат і допомагають одне одному. І це відчувається не лише на килимі чи в залі, наприклад на останніх зборах в Заросляку наші тренери у вихідні дні влаштували нам пікнік під відкритим небом. Щоб у вільний час ми могли трішки відпочити, видихнути та розвантажитись.

 Ще хотіла би згадати керівництво Асоціації вільної боротьби та партнерів збірної: компанії Glusco, ТМ Лімо, ТМ Карпатська Джерельна. Приємно, що навіть в такий непростий час є люди, які піклуються про спортсменів та створюють для нас максимально комфортні умови для тренування.

Олімпіада

В 2018 році в мене пішов гарний результат. В першу чергу несподівано для себе я здобула бронзу дорослого чемпіонату світу і ця сходинка дала мені поштовх для подальшої роботи. Після цього я ще більше повірила у власні сили та відчула, що здатна на високі результати. Наступного року я підтвердила свій статус – стала чемпіонкою Європи і зрозуміла, що рухаюсь в правильному напрямку. А вже восени 2019 здобула олімпійську ліцензію. Моя мрія про Олімпіаду стала ближчою, але водночас прийшло усвідомлення, що потрібно ще більше працювати і не відволікатись ні на що інше. Я дійсно вважаю, що неможливе може стати можливим, якщо ти не просто мрієш, а ставиш собі ціль, наполегливо працюєш. Шлях до Токіо був тривалим та непростим, і зараз навіть не віриться, що Олімпіада так близько. Позаду відбіркові турніри, тривалий карантин… Я вперше їду на Олімпійські Ігри і не можу дочекатись того моменту, коли зможу перевірити свої сили на головному килимі планети.

Я розумію, що Олімпіада це велика відповідальність, психологічний тиск. Але зараз я цілком спокійна, і цілеспрямовано готуюсь, як до звичайних змагань. Намагаюсь більше концентруватись на тому, що мені необхідно в плані боротьби – підготовка та фізичний стан.