Минув місяць з моменту вторгнення путлерівських військ на територію України. О четвертій ранку 24 лютого наші міста прокинулись від страшної звістки – розпочалась Вітчизняна війна.

Цей місяць був найстрашнішим за всю новітню історію України. Але водночас і найбільш героїчним. Цілий світ із захопленням дивиться на мужність наших воїнів та вражений жертовністю наших жінок. Сьогодні слово Українець в світі асоціюється зі щирим патріотизмом, справжньою сміливістю та мужністю. Ми не обирали цей шлях, війна постукала в двері кожної родини без жодної причини. Але українці згуртувались та завзято відстоюють свою Свободу, як заповідали наші предки. Слова гімну виявились прошитими на рівні ДНК, і наші захисники дійсно готові «душу й тіло покласти за нашу Свободу».

За цей час русня також показала себе у всій красі: їхні політики та пропагандисти вже відверто говорять про наступ на країни ЄС; їхній проZомбований плебс виє від голоду та захоплення війною; їхні дефективні солдати винищують мирне населення, вбивають дітей та матерів, мародерствують і водночас демонструють тактичну тупість та знамените російське роздовбайство. З кожним днем завдяки нашим славним захисникам цих покидьків стає все менше на нашій землі. І час Великої Перемоги наближається.

Ми обов’язково відбудуємо всі наші міста і вони стануть ще прекраснішими. Ми створимо нову сучасну інфраструктуру і наші громадяни матимуть гідне життя. Адже вже зараз кожен українець невтомно працює на суспільне благо та наближає Перемогу на всіх фронтах. Борцівська спільнота сьогодні також максимально згуртована, наші спортсмени захищають рідні міста у складі ТРО, або волонтерських організацій, наші тренери вивозять дітей у безпечні місця та шукають можливості для нормального тренувального процесу юних борців, а наші дівчата готуються до чемпіонату Європи.

Все буде Україна! Віримо в Перемогу та працюємо для свого народу!