Їй лише 20, а вона уже – титулована спортсменка. Борчиня Олександра Хоменець – срібна та бронзова призерка чемпіонату світу та срібна призерка чемпіонату Європи. І це все, увага, серед дорослих. У березні 2023 року на тренуванні у Конча-Заспі Олександра отримала дуже неприємну і водночас рідкісну для боротьби травму – порвала зв’язки на шиї. Як наслідок – операція та кар’єра на паузі на невідомий термін. Лікарі Олександрі передбачали паузу на рік, однак після трьох місяців реабілітації вихованка Ореста Скобельського та Андрія Бирки уже готується до чемпіонату світу U-23, що в жовтні має відбутися у Фінляндії. Про свою травму, період реабілітації, допомогу від Асоціації спортивної боротьби України та 20-річний ювілей у лікарняній палаті Олександра Хоменець розповіла в інтерв’ю Kamp-Sport. 

Олександро, розкажи, як проходить реабілітація після травми і чи розпочала вже тренуватись?

Реабілітація проходить чудово, вже встигла повернутись до тренувань. Тренуюсь двічі на день – у коледжі з тренером Орестом Скобельським та з дівчатами.

Спершу були розмови, що ти вибула приблизно на рік, а пізніше виявилось, що термін відновлення – три місяці. Як загалом почуваєшся і чи справді був ризик пропустити більше часу?

Почуваюсь в оптимальному стані. Відчуваю, що можу спокійно тренуватись. Щоправда акуратно. Якщо щось болить, то зупиняюсь. Але, наразі все добре, майже нічого не турбує.

Яку травму ти зазнала і як це трапилось?

Зазнала ушкодження на тренуванні в Конча-Заспі – боролась, трохи розслабилась і травмувалась. На шиї порвались зв’язки. До того ж між шостим і сьомим хребцем вставляли новий диск. Таке в боротьбі рідко трапляється. Зазвичай спортсмени травмують коліна, плечі, спину. Наприклад, лікар збірної сказав, що такого в них ще не було.

20-річний ювілей Олександри в лікарняній палаті

Чи відчула певний шок після того, як дізналась діагноз?

Звичайно, була дуже шокована. Не могла й подумати, що серйозно травмувалась. Була впевнена, що відновлюсь за кілька днів і все буде добре. Потім приїхала в лікарню, де сказали, що потрібна операція. Та пізніше заспокоїлась. Знала, що пропущу деякий час, добре відновлюсь і повернусь до тренувань.

Олександра Хоменець та її тренер Орест Скобельський

Як відбулася операція і де її робили?

Все проходило добре, але трохи довго – всього операція тривала дев’ять годин. Рідні насправді переживали. Робили операцію в Києві, лікар був неймовірно хороший, такого ще не зустрічала. Він добре спеціалізується на таких випадках, щотижня проводить подібні операції. Мали спочатку їхати в Німеччину, але були б зайві проблеми з добиранням. Довго думали над цим, багато хто радив їхати за кордон, але в підсумку, порадившись із тренером, вирішила робити операцію в Києві. І все супер – не знаю, чи впорались б так у Німеччині. Цікавий факт, що свій 20-річний ювілей зустріла в лікарняній палаті. До мене прийшли дівчата зі збірної і мене привітали. Це було надзвичайно приємно. А на другий день мені уже зробили операцію.

Хто тобі допоміг фінансово з проведенням операції?

Допомогла Асоціація спортивної боротьби України на чолі з її президентом Юрієм Копитком та першим віцепрезидентом Едуардом Прощуком. Вирішили практично всі питання з операцією та відновленням. За що я їм дуже вдячна.

Юрій Копитко, Вадим Гутцайт та Едуард Прощук

Скільки часу ти не тренувалась? Як проходила твоя реабілітація після операції?

Перші два-три дні були найжахливішими. Довго відходила від операції. Добре, що зі мною завжди поруч була мама. Вона була в Америці, одразу прилетіла після того, як дізналась про мою травму. Якби не мама, не знаю як би впоралась. Хлопець також був зі мною, мій тренер підтримував мене. Без них так рано не повернулась би до тренувань. Спершу повернулась до Трускавця, де починала індивідуально тренуватись. А вже згодом мала тренування у Львові. Півтора місяця після операції ходила та займалась зі спеціальним корсетом на шиї.

Тренер Орест Скобельський завжди намагався підтримувати зі мною зв’язок. Він часто їздив на змагання, але щодня телефонував мені по відеодзвінку, підтримував і мотивував мене. Говорив, що зараз маю зробити кілька кроків назад, аби потім досягнути чогось великого. На той час трохи засмутилась, бо лише розпочався сезон, наступний збір – це підготовка до чемпіонатів Європи та світу. А зараз виходжу на килим, все добре. Маю нормальні тренування, тож зможу змагатись на чемпіонаті світу U-23. Євро має розпочатись приблизно через два місяці у Фінляндії.

Думок зав’язувати зі спортом після такої складної травми не з’являлось?

Ні, точно не було (сміється). Лікар, який робив мені операцію, казав спершу, що зможу тренуватись через рік-півтора. Я одразу з цим не могла погодитись (сміється). Але коли спершу було важко вставати з ліжка, то повірила, що доведеться довго відновлюватись. Вже пізніше ставало краще. Найголовніше під час реабілітації мати потрібних людей, які завжди поруч підтримують і мотивують. На щастя, біля мене такі були.

Що тебе найбільше мотивувало продовжувати займатись боротьбою після складного ушкодження?

Мабуть, хочеться довести всім, що навіть після такої складної травми я не стану зупинятись і повертаюсь ще кращою, ніж була. Чула, що хтось вже мене почав списувати. Хоча травма справді серйозна, могло все закінчитись дуже жахливо. Мій лікар ще навіть не здогадується, що планую виступити на чемпіонатах Європи та світу (сміється).

Тобто ти всерйоз зосереджена боротись на світовій першості серед спортсменів до 23-ох років?

Так, навіть тренувалась на зборах в Южному. Сказала тренерам юніорської збірної України, що я готова виступати на чемпіонаті світу.

Скоро відбудеться чемпіонат світу серед дорослих. Який результат очікуєш від збірної України і що можеш побажати нашим хлопцям і дівчатам?

Бажаю всім успіху і здобути ліцензії на Олімпіаду. Нехай всі наші спортсмени здобудуть путівки в Париж і представлять там Україну. В такий непростий для країни час хочеться, щоб кожний наш спортсмен перемагав. На мою думку, збірна України готова, склад у нас хороший. Всі дівчата, вважаю, в чудовій формі. Вони тренувались впродовж всього літа, їздили на збори в Японію, а також до Южного і Конча-Заспи. В збірній тепер є кваліфікований лікар та масажист-реабілітолог. Це все завдяки Юрію Копитку та його партнерам. Умови в нас дуже хороші.

Як ставишся до того, що українцям доводиться зараз боротись проти росіян та білорусів?

Я вважаю, що потрібно виходити, боротись із ними та перемагати їх. Повинні їх долати та, звісно, не тиснути руки. Маємо всім доводити, що Україна була, є і надалі буде сильнішою в усьому.

Олександра Хоменець на п’єдесталі чемпіонату світу в Осло. 2021 рік

Чи часто згадуєш про свої виступи на чемпіонатах світу та Європи, на яких ти здобувала медалі?

Так, особливо, коли дуже засмучена або коли немає сил тренуватись. Переглядаю відео – і сили одразу з’являються. Маю великий стимул завоювати нарешті «золото» на великому турнірі.

Джерело: Kamp-Sport