Півфінал Європейського ліцензійного турніру з вільної боротьби в категорії до 74 кг, що відбувся в Баку за участю зірки світової боротьби, багаторазового чемпіона Європи та світу, призера Олімпійських Ігор (2016) унікального майстра килиму Френка Чамізо проти неодноразового призера Європи азербайджанця Турана Байрамова, став найгучнішим, найскандальнішим та найдраматичнішим поєдинком змагань. Чамізо програв в битві за Олімпійську ліцензію. Всім відомий результат напруженного протистояння – Чамізо поступився з рахунком 8:8. Принаймні, таким було рішення суддівської бригади на чолі з Алєксєєм Базуліним.

Чи поступився Чамізо насправді? Більша частина вболівальників, і не тільки особистих фанатів Френка, вважають – аж ніяк! На їхню думку – судді на очах сотень тисяч глядачів цинічно поцупили перемогу у Чамізо. Прихильники Байрамова переконані, що їхній борець гідно вистояв і переміг. Після заяви Чамізо, що йому запропонували 300 тисяч доларів за поразку, але він відхилив ганебну пропозицію, на адресу суддів з усіх куточків світу посипалися обвинувачення у корупції. Сам Чамізо публічно вибачився перед чисельними шанувальниками і заявив, що подібні дії суддів вбивають боротьбу – справу його життя!

Публічний розголос і апеляція італійської сторони до UWW успіхів не принесла. Результат поєдинку не було скасовано. Однак судді отримали санкціі за допущені порушення. Найсуворіше покарання – дискваліфікацію на вісім місяців – отримав досвідчений рефері, суддя Олімпійської категорії, рефері з 22-річним стажем, українець Роман Павлов, який був арбітром цього резонансного поєдинку.

Роман Павлов прокоментував ситуацію для нашого сайту.

– Романе, чи розуміли ви, що поєдинок за участю Чамізо та Байрамова буде напруженим і вельми складним саме для вас, як арбітра?
– Звичайно, розумів і знав, що це буде напружений, динамічний, безкомпромісний півфінал. Адже переможець отримає путівку до Олімпійського Парижу. Зізнаюсь, мені було приємно, коли за декілька сутичок побачив, що буду обслуговувати цей поєдинок. Знаю, як відбувається процес відбору суддів на такі сутички, і розумів, що це є виявом великої довіри. Мій досвід дозволяє судити гострі, вирішальні поєдинки. Той факт, що мене призначили арбітром цієї зустрічі, викликав у мене лише позитивні емоції.

– Чи могли ви, знаючи, що шефом килиму буде росіянин Алєксєй Базулін, який був керівником у більшості поєдинків за участю представників Азербайджану, відмовитися від ролі арбітра?
– В принципі міг, але треба розуміти, як виглядає цей процес. У суддів на міжнародних змаганнях є максимум два блоки, коли він не може судити сутичку. Перший – коли виходить представник його країни і другий блок у мене – коли виходить учасник під білим прапором, тобто представник країни-агресора, чи країни, яка агресію росії проти України підтримує. Що стосується даного поєдинку, мені самому була цікава ця сутичка! Ми теж, як судді, переживаємо, відчуваємо відповідальність, і я мав особисте бажання вийти на килим в якості арбітра. В даному випадку, для того щоб відмовитися, потрібно було знайти вагомий аргумент в рамках діючих правил (руки ми між собою не тиснемо, та кожний з суддів працює в межах своєї відповідальності). Назвати конкретну причину по спортсменах, які вийдуть боротися, я не міг, її не було. Зрозумійте, я не можу висувати претензії в бік судді, якого система та суддівські інструктори обрали на цей матч. Тим більше знаю, що наша міжнародна федерація максимально налаштована проти політики, і тому будь-які політичні пояснення сприймалися би вкрай негативно.

Також я вже мав розмови з цього приводу (працювати одночасно на одному матчі з суддями, які під білим прапором) з президентом суддівської комісії UWW Антоніо Сільвестрі на чемпіонаті світу в Белграді у 2023 році, він сказав що буде це враховувати, але повного блоку зробити не вийде!

– Було помітно, що ви хвилювалися, що саме вас непокоїло?
– Стан був робочий, звичайне хвилювання перед напруженою сутичкою. Під час самої сутички з’явився внутрішній дискомфорт через те, що мої оцінки, якщо ви звернули увагу, ставилися під сумнів. Не знаходили підтримки шефа килиму. Зупинки боротьби, моменти частих консультацій, вносили певний дисонанс в роботу. Хоча це ніяк не впливало на мої дії. Просто сама сутичка була дуже емоційно напруженою.

– Після завершення поєдинку, ретельного аналізу після перегляду в запису, чи знайшли ви помилки в своїй роботі?
– Так, коли я передивлявся сутичку з різних ракурсів, напевне оцінку першої атаки борця з Азербайджану, я би оцінив не в чотири, а два бали. Тому що Чамізо в падінні, коли я уважно, причому не один раз, передивлявся в повторі цей епізод, не потрапив у небезпечне становище. Тобто правильно було би дію зі стійки оцінити в два бали, і два бали дати за переворот в партері. Тобто в сумі мало бути не шість, а чотири бали. На килимі, коли судив сутичку, я бачив дію зі стійки, це був кидок у виконанні Байрамова і я бачив, що Байрамов дотиснув суперника спиною до килима. У мене був сумнів, два чи чотири бали за кидок, тому я дав чотири бали в бік атакуючого. В подібних випадках, коли виникає невпевненість або я не встиг роздивитися дію, завжди підтримую сторону атакуючого. Керівник покликав на консультацію. Його пропозиція два бали за кидок, два бали за дотискання, торкання руками спиною до килиму, та два бали за переворот у небезпечне положення. Я з ним не погодився, тому що вагався виключно в одному епізоді – два чи чотири бали за першу дію. Боковий, як я зрозумів, підтримав моє рішення. Тобто, теж оцінив кидок в чотири бали. І керівник згідно правил, після консультації мав показати кінцевий результат. На жаль, його остаточного рішення ніхто не побачив.

– Не всі ваші оцінки та пропозиції знаходили підтримку із боку колег. Як вважаєте, чому?
– Наприкінці першого періоду я показав попередження борцю в червоному трико за пасивну боротьбу. Боковий суддя навіть пропонував дати бал італійцю і покарати Байрамова за втечу та ухиляння від боротьби. Керівник килиму ніяк не відреагував на це. В такт цьому італієць провів дію і заробив два бали. В другому періоді, приблизно після першої хвилини, я показав пасив червоному, тому що Байрамов почав відверто уникати боротьби. Керівник знову не підтримав мене, а боковий показав білу фішку після керівника килиму. Чому так відбулося? Мені складно пояснити. Можливо, тому, що рахунок був 6:4, хоча моя думка є незмінною – Байрамову слід було зробити попередження за пасивність. Ще мою оцінку не підтримали коли Чемізо провів атаку і я помітив, що Байрамов якось стрімко провалився донизу. Як потім з’ясувалося, про це повідомив керівник килиму, що він на сто відсотків бачив, буцімто Чамізо наступив на ногу супернику і той просто впав, втративши рівновагу. Правилами такі дії заборонені. І вже потім, переглядаючи цю атаку, я переконався, що справді було порушення, тому мою оцінку було скасовано справедливо. Ще моя оцінка за атаку на останніх секундах, коли я дав Чамізо два бали за перевод в партер, я навіть показав, і це видно, що Байрамов торкався коліном килиму. Я зайняв вигідну позицію і хоча атаку було проведено блискавично, просто миттєво, встиг побачити табло, там залишалися долі секунд і зафіксував торкання килиму коліном. Керівник килиму знову не підтримав мою оцінку.

– Коли Чамізо в прямому сенсі загнав Байрамова і притиснув його лопатками до килиму, чому не дали туше?
– Річ у тім, що коли азербайджанський борець почав тікати, уникаючи боротьби, я прийняв рішення зробити йому попередження і дати бал борцю в синьому трико. В цьому мене підтримав керівник килиму і я мав зупинити сутичку. Події розгорталися стрімко. І мій свисток пролунав за долі секунд до того, як Байрамов почав падати. Байрамов справді перестав дихати, віддав ініціативу, почав бігати і тільки я дав свисток, як борець в червоному трико впав, як підкошений. Я дав свисток щоб зупинити сутичку і покарати борця за пасивну боротьбу. Це сталося ненавмисно. Адже я мав відреагувати на втечу від боротьби Байрамова. І зовсім не хотів зупинити чи анулювати атаку Чамізо. Ми працюємо з мікрофонами, тому мій свисток чутно. Можливо, і не слід було цього робити. Але в тій ситуації я мав швидко приймати рішення. Дуже важливо в цій ситуації зрозуміти – суддя повинен чекати та не поспішати давати свисток, коли боротьба йде в зоні (є вірогідність, що один з борців вийде за килим) чи один з борців має активний захват, та може провести свою результативну атаку! Ні першого, ні другого варіанту в тій ситуації не було. За правилами, після свистка будь-яка дія не зараховується.

– Звісно, вже нічого не виправиш. І все-таки, хто, на вашу думку, переміг?
– Борець, якому підняли руку. Згідно правил, переміг той, кого визнали переможцем. Хочу звернути вашу увагу ще на один важливий аспект – секундант Чамізо не оскаржив жодного сумнівного рішення! Виходить, що італійці погодилися з усіма оцінками! Так, визнаю, були суперечливі епізоди. Але чому секундант жодного разу не скористався челенджем? Судді можуть помилятися. Ми теж люди. І практика доводить, що іноді арбітру фізично надзвичайно складно дати об’єктивну оцінку, особливо, коли на килимі змагаються такі яскраві, непередбачувані, без сумніву – обдаровані, майстри. Ви самі бачили, який шалений темп тримав Чамізо! Виходить, що італійці не мали заперечень. Вони ж могли оскаржити атаку на початку? Коли рахунок став 6:0! Чому не викинули протест?!! Можливо секундант не помітив, в якому положенні опинився його підопічний після атаки Байрамова. Може ці два бали, які потрібно було оскаржити, і вирішили би долю поєдинку!

– Наскільки пам’ятаю, заключну атаку передивлялися технічні делегати і вони не помітили торкання килиму трьома точками, до закінчення часу, і скасували вашу оцінку. Для фіксації оцінки 2 бали потрібно щоб одночасно було визначено три критерії – торкання трьох точок, бути позаду суперника, мати повний контроль над суперником.
– Знаєте, сутичка була справді надзвичайно динамічною, напруженою. Наприкінці Чамізо провів атаку і взяв два бали. Я дав оцінку. Я теж людина, маю емоції і відчув, що італієць, особливо в другому періоді, боровся активніше, йшов у наступ, прагнув перемоги… Зізнаюся, у мене з’явилося відчуття, що ще трохи ось-ось і має дотиснути. Як учасник процесу, людина, яка має емоції, бачив що Чамізо докладає більших зусиль, щоб перемогти. На мою думку борець в синьому трико мав всі шанси на перемогу. Я дав два бали за останню дію. Рахунок став 8:10. Рішення скасували і Чамізо поступився. Але і в нього були ситуації, коли він втрачав оцінки. Коли він під час своєї атаки віддав спину, та навмисно вийшов за килим програвши 1+1 бал та отримав попередження!

– Вас дискваліфікували до кінця року. Чи вважаєте це рішення справедливим?
– На мою думку, як і на думку більшості людей, які розуміються на боротьбі, неможливо знайти параграфи офіційних правил, які я порушив. Так, можливо перша дія була оцінена некоректно, але італійці мали право кинути протест. Цього, як ми вже говорили, не сталося. Так, можливо були моменти з пасивом, але за такої інтенсивної, емоційної боротьби це могло бути. Тому говорити про моє покарання та його термін мені складно. Я судив багато змагань, бачив багато помилок суддів, сам припускався помилок. І всі вони були різні. Помилки траплялися у фіналах, інших поєдинках, на змаганнях різного рівня. Ми повинні зрозуміти, що помилки в суддівстві це невід’ємна, хоч і неприємна, реальність нашого життя! Інколи, щоб виявити і зрозуміти порушення, потрібен перегляд ситуації з різних ракурсів, а головне – час!. На килимі у арбітра цього часу просто немає! Тому, помилки були, є і, на превеликий жаль, будуть! Особливо в боротьбі! Тому що боротьба – це динамічно-складний вид спорту.

Працювати рефері на килимі – це емоційна і вкрай важка робота! Ти можеш щось не помітити, упустити, переплутати… Це людський фактор. Судді – теж люди. І ми всі помиляємось. Протест – це перший і найнадійніший засіб спростувати хибне рішення. Для того щоб виправити помилку, потрібно вчасно акцентувати на ній увагу. А це, ще раз наголошую – справа секундантів! Так, протест теж не завжди гарантує успіх, однак це єдиний спосіб, хоча би розібрати суперечливий епізод. І коли мова йде про покарання, як у моєму випадку, звісно за роботу відповідальність несуть три судді – керівник килиму, арбітр і боковий. Не можна всю відповідальність за результат поєдинку складати на одну особу. Я багато разів працював керівником килиму і знаю, що від його координаційної роботи багато чого залежить. Керівник може змінити думку, виправити рішення, дати власну оцінку, є ситуації де без підтримки керівника килима оцінка, пасив, туше не будуть взагалі зафіксовані! Чи є моя провина найбільшою? Вважаю своє покарання невиправданим.

– Після заяви Чамізо про його відмову прийняти гонорар у розмірі 300 тисяч доларів за поразку, у вболівальників, які бачили як Байрамов протистояв Чамізо, виникали підозри, під впливом великого резонансу та емоцій, що суддям заплатили за їхню роботу. На адресу бригади, до якої ви входили, зі всіх куточків світу посипалися обвинувачення у корупції. Чи не пропонували вам премію за допомогу Байрамову?
– Відповідь проста. В боротьбі дуже складно спрогнозувати сутичку. Важко передбачити розвиток подій на килимі. Нереально прописати дії суддів. Ти не можеш вийти і свідомо тягнути когось одного з борців. Ти не можеш об’єктивно давати оцінки борцям, маючи симпатію до одного із них. Тобто, можна судити як завгодно, але нереально нічого приховати. Це відразу помітно. Твоя упередженість миттєво кидається в очі. Тому для мене питання корупції не існує. Якби це питання стояло я би завершив кар’єру на початку.

– Ви хочете сказати, що в боротьбі корупція є відсутньою?
– Дозвольте не буду нікого засуджувати. Причетність до корупції стає предметом дискусій, скандалів, публічних розмов. Ім’я людини, яка погоджується комусь допомогти, стає відомим широкому загалу і набуває негативного розголосу. Подальша кар’єра такого судді закінчується. Його вже не допускатимуть працювати на змагання високого рівня. Я знаю такі випадки. Вони були після Олімпійських Ігор в Ріо-де-Жанейро. Мені неприємно, що ці дискусії мають підстави. Мені соромно з приводу того, що є такі випадки. Але мене більше турбують емоційні заяви тренерів про те, що судді проплачені. Що справедливості немає. Насправді прикро чути, коли невдачі спортсменів наставники списують на дії суддів. Розумієте це – прірва. Так, судді, на жаль, можуть зіпсувати зустріч. Можуть помилятися. Можливо, дехто це робить свідомо. Але це явище не є системним. Це поодинокі випадки і вони помітні. Більшість суддів переживають за свою роботу. Своє ім’я. Репутацію. Тому переважна більшість суддів відштовхується від того, що вони не мають суб’єктивних уподобань, а професійно роблять свою справу. Звісно, є інструктори, представники Міжнародної федерації від різних країн, і це має на суддів певний вплив. Але напевне, більше в емоційному сенсі.

– Чи отримували ви образливі повідомлення після поєдинку на свою адресу?
– На жаль, було декілька неприємних меседжів з негативними натяками, але переважна більшість людей – суддів з України, колег з інших країн, керівництво нашої Асоціації, мої друзі, знайомі, рідні підтримували мене. Бо вони знають, як я працюю, як ставлюся до суддівської справи.

– Хто виступив ініціатором санкцій проти суддів?
– Конкретно сказати не можу, але поштовхом до того, щоби покарати суддівську бригаду, стала апеляція італійської сторони до міжнародної федерації щодо результату поєдинку. Самого протесту я не бачив, але суть апеляції зводилась до того, що перемогу здобув саме борець в синьому трико. Як мені повідомив тренер, що секундував борцю в синьому трико, особисто до мене, як арбітра, у нього претензій немає.

– Цікаво, як відбувався розбір поєдинку і ким приймалося рішення щодо розміру санкцій?
– Як мені повідомили, було створено дві незалежних комісії, і кожна окремо проводила аналіз сутички. Мені також передали, що дії арбітра (думка деяких членів незалежних комісій) були в межах правил. Кожен суддя писав рапорт. Я теж надав детальний звіт своєї роботи. І вже потім за результатами висновків комісій кожному члену суддівської бригади було оголошено санкції. Моє покарання виявилося найсуворішим.

– Чи є надія, що вас допустять судити ОІ в Парижі?
– Нещодавно, на світовому кваліфікаційному турнірі зі спортивної боротьби, що відбувся в Стамбулі, було розглянуто апеляцію Асоціації спортивної боротьби України, щодо терміну моєї дискваліфікації. Було знову створено робочу комісію і мене ретельно опитували члени комісії від Всесвітньої федерації боротьби. Уточнювали технічні нюанси, аналізуючи мої дії та оцінки півфіналу в Баку. Все пройшло добре. Після цієї важливої зустрічі, розмовляв з колегами з різних країн і вони переконані, що юридичних підстав усувати мене від суддівства до кінця року немає. Тож сподіваємося, що вже до кінця травня ми дізнаємося про рішення і віримо воно буде позитивним! Хочу щиро подякувати всім за підтримку! АСБУ, міністерству молоді та спорту, НОК, всім небайдужим людям і вболівальникам!