Головний тренер чоловічої збірної поділився враженнями про виступ наших вільників на КМТ

– Київський Міжнародний в цьому році був повний несподіванок. Хто з ваших підопічних порадував своїми результатами, крім переможця Андрія Яценка?
– Я думаю, що Андрій Яценко – цей той борець на якого ми можемо розраховувати на наступних Олімпійських Іграх. Важливим є те, що крім нього змогли показати себе і інші молоді хлопці. З восьми завойованих на Київському турнірі медалей, п’ять – взяли зовсім молоді спортсмени. Їх успіхи мене радують навіть більше, ніж медалі досвідчених і титулованих борців.
У нас є чотири роки до Олімпіади і ми вирішили використати цей час, щоб визначитися з новими лідерами. Думаю за рік ми вже чітко зможемо бачити кістяк оновленої збірної.

Можливо, я не дуже задоволений кількістю золотих медалей, але тішить, що молодь себе проявляє. Звичайно я очікував більшого в категорії 70 кг від Василя Міхаловова. Але сподіваюся, що на чемпіонаті до 23 років він покаже хорошу дорослих боротьбу.

Крім Яценко, сподобався виступ Гора Оганесяна, Олександра Колдовського, Петра Білейчука і Мраза Мчедлідзе. Київський турнір завжди був випробуванням для вітчизняних спортсменів і представляв інтерес для тренерського штабу, але сьогодні особливо. У цьому році в збірній країни велика перестановка. Чесно кажучи, я очікував не менше двох перемог, але на жаль Василь Шуптар травмувався, хоча у нього були всі шанси стати чемпіоном. Через два місяці чемпіонат Європи по дорослим і я дуже розраховував на Шуптара, але травма дуже серйозна і малоймовірно, що він прийде в себе на той час. Будемо сподівається, що вже до чемпіонату світу в серпні він підійде в своїй кращій формі.

– З огляду на той факт, що медалі завоювали в основному молоді хлопці, виникає питання, хто представлятиме Україну на чемпіонаті Європи в Сербії?
– Павло Олійник досі не відновився від травми і тому не вийшов на зустріч. Але він залишається претендентом на чемпіонат Європи. Перед чемпіонатом Європи, він разом з Олександром Хоцянівським і іншими спірними категоріями поїде на турнір Дан Колов в Болгарію.

Мраз Мчедлідзе, молодий талановитий борець, який став третім у категорії 97 кг, не показав гідного опору Михайлу Ганеву за вихід в півфінал. Потрібно серйозніше підходити до таких відповідальних змагань. Тому Мчедлідзе, як і всі чемпіони України в цьому віці їде на чемпіонат Європи U23 в Угорщині. Там ми зможемо ще раз подивитися готовність молодих хлопців і не виключаю, що хтось із них може потрапити і на дорослий чемпіонат.

– Руслане Сослановичу, які ваші особисті враження, не як тренера, а як одного з організаторів?
– Це вже ХХІ турнір, а у мене враження як в перший раз. Завжди хвилююся, чи сподобається гостям. І коли після турніру чую похвальні відгуки – розумію, що ми на правильному шляху. Для мене дуже приємний той момент, що ті спортсмени, які багато років тому виступали в Києві, зараз повертаються вже в якості тренерів, привозять своїх учнів. Така наступність не може не радувати.
Київський турнір завжди був сильним, тому так складно прогнозувати його результати. Якщо обернутися на минулі двадцять років, то ми побачимо чимало Олімпійських чемпіонів, які виступали на київських килимах. І тішить, що в цьому році турнір не поступався попереднім. Щоразу ми намагаємося зробити його ще краще. І впевнений, що в наступному році турнір стане ще потужнішим.

– Турнір пройшов на високому рівні, кого потрібно дякувати? Адже провести такі змагання в наш час дуже непросто.
– Я вдячний всім нашим постійним партнерам, які з року в рік підтримують наше починання. Це Міністерство молоді та спорту, Олімпійський Комітет, керівництво Палацу спорту і звичайно весь колектив Асоціації спортивної боротьби України. Цей турнір був би неможливий без дружного колективу однодумців.
Щоразу напередодні турніру відчуваю хвилювання. Адже це не просто яскраві борцівські змагання, а в першу чергу шана нашим ветеранам. Такого унікального турніру немає ніде. Щоб ось прямо в одному залі можна було бачити спадкоємність поколінь, коли молоді спортсмени борються на очах своїх кумирів, прославлених борців та тренерів, які все життя присвятили нашому прекрасному виду спорту. Це дуже важливо, щоб спортсмени пам’ятали про своє коріння про багаті традиції української боротьби і шанували своїх попередників, які заклали такий міцний фундамент. Я дуже сподіваюся, що у турніру велике майбутнє і у нас будуть спадкоємці, які продовжать цей турнір.

– Ваша заява про те, що Асоціація спортивної боротьби подала заявку на проведення юнацького чемпіонату Європи викликало великий резонанс. Це перша заявка Незалежної України на проведення борцівського чемпіонату такого рівня, якими є наші шанси?

– Дійсно ми вперше подали заявку в Об’єднаний світ боротьби на проведення кадетського ЧЄ, але не виключаю, що нам дадуть навіть юніорський чемпіонат. Попередні роки ми були зосереджені на проведенні Київського турніру, але зараз відчули необхідність йти вперед. Хочеться привернути більше дітей в боротьбу, щоб росла гідна зміна.
Це питання має вирішитися до початку літа. І думаю нам вже потрібно готуватися.