Народився Іван Максимович Піддубний 8 жовтня 1871 року в родині спадкового козака Максима Піддубного на Полтавщині в селі Красенівці поблизу Золотоноші (сучасна Черкаська область).

Прапрадід Івана Піддубного в 1708 році під Полтавою, спільно з козаками Іркліївського куреня лицарства Низового, під проводом Кошового отамана Костя Гордієнка та козацьким військом гетьмана Івана Мазепи, воював проти Московії за суверенну Україну.

Чи не єдиним багатством, що дісталось у спадок Іванові, було богатирське здоров’я і прищеплені з дитинства чесноти — працелюбство, любов до рідного краю і висока моральність.

У 1896 році Піддубний уперше вийшов на арену. Це був цирк Безкоровайний, який приїхав на гастролі в місто. За виступами атлетів Іван стежив із захопленням. У кінці номера охочим пропонувалося повторити який-небудь трюк, і Піддубний перевершив атлетів у боротьбі «на поясах». Після цього Івану запропонували попрацювати в цирку. Тоді й почалася його кар’єра борця.

Спорт став для Піддубного стрижнем життя. Він був розумним борцем, при цьому був артистичним і подобався публіці — високий, прекрасно складений, з мужніми рисами обличчя. До 1903 Піддубний уже був досвідченим борцем на поясах, відомим Одесі та Києву, Тбілісі та Казані …

У 1903 році він отримав запрошення від голови Петербурзького атлетичного товариства графа Рібопьер взяти участь у паризькому чемпіонаті світу. Але французьку боротьбу Піддубний тільки освоював. Йому дали кращого тренера Ейжена де Парі і три місяці на підготовку, які були дуже інтенсивними.

На чемпіонаті в Парижі, серед учасників якого були борці зі світовим ім’ям, нікому не відомий «російський ведмідь» виграв 11 боїв, але програв французові Р.Буше. Хоча останній шахраював (на його тіло було нанесено масло), але судді присудили перемогу таки йому. Піддубний був приголомшений. Цей урок назавжди зробив його непримиренним ворогом «брудного спорту».

Потім змагання слідували одна за одною. У 1905 році знову на головному міжнародному чемпіонаті в Парижі Піддубний взяв реванш, здобувши тріумфальну перемогу, і став чемпіоном світу. Не було йому рівних і в наступні три роки. Піддубного запрошували на всі великі змагання. Він багато гастролював і скрізь перемагав. Він став людиною-легендою, в пресі його називали «Чемпіон чемпіонів».

Але, проводячи багато часу в роз’їздах, Іван Максимович мріяв про свій дім і сім’ю. У 1910 році він пішов із спорту, одружився на актрисі А.Квітко-Фоменко і разом з нею повернувся в Красенівка. Там він купив велику ділянку землі, побудував садибу … Але поміщик із нього вийшов поганий: через кілька років Піддубний розорився (згодом від нього пішла і дружина) і в 1913 році знову ступив на борцівський килим. Про нього знову заговорили із захватом. Навіть у роки громадянської війни він продовжував виступати.

На початку 1920-х років Піддубного запросили працювати в Петроградський цирк. Якось на гастролях він познайомився з Машошиною Марією, і незабаром вони повінчалися. Але із засобами було туго, і Піддубний вирішується на гастролі в Німеччині і США. Блискуче проводячи зустрічі з відомими борцями, він збирав повні зали і був навіть проголошений «чемпіоном Америки». По поверненню в 1927 році в Росію, де його зустріли як героя, Піддубний з дружиною переїхав до міста Єйськ на березі Азовського моря, купив будинок і прожив там до кінця своїх днів.

Після того, як Піддубний залишив спорт, про нього забули всі. Останні роки життя він провів у злиднях, помер у Єйську (сучасна територія РФ) 8 серпня 1949 року.

Він залишив по собі легендарну славу атлета, ім’я якого стало символом незламної сили народу. Донині в Україні, коли говорять про людей великої сили, кажуть: «Він — як Піддубний».

Цікаве про Івана Піддубного.

За свою кар’єру Іван Піддубний відвідав 50 міст в 14 країнах 4 на континентах;

батько Івана спокійно кидав на віз п’ятипудові мішки і легко гнув підкови, але Іван був ще сильніший за нього;

від матері Івану Піддубному дістався винятковий музичний слух, що робило його ще більш унікальною людиною;

у 17 років Піддубний з легкістю пригинав до землі бика за роги;

Івану Піддубному свого часу пропонували просто астрономічні суми за поразку, однак на всі такі пропозиції він відповідав категоричною відмовою: “Я не баба, ні під кого не ляжу”;

у 1927 році Іван Піддубний отримав титул найкрасивішої людини у США. За це йому мав належати приз у розмірі 500 000 доларів США. Однак отримати його він міг лише за однієї умови – йому слід було прийняти американське громадянство. Проте Іван махнув рукою і з порожніми кишенями повернувся на батьківщину;коли Івана

Піддубного запитували, чи є хтось у світі сильніший за нього, він відповідав, що на килимі немає, але в житті його батько був сильніший. А ще сильнішими за нього були жінки, як зізнавався сам Іван Максимович;Іван Піддубний збирався одружитися на дівчині-гімнастці зі свого цирку. Проте незадовго до їхнього весілля мініатюрна Марія зірвалася з-під куполу цирку і розбилася на смерть. Іван дуже важко переживав цю трагедію, кілька місяців практично не виходив з дому і навіть хотів кинути роботу в цирку;проводжаючи Піддубного в Севастополь на заробітки, його батько сказав: “Пам’ятай, Іване, що роду ти батьківського і материнського – козацького, запорозького, і що козакові честь дорожча за матір, дорожча за батька рідного. Запам’ятай, Іване, якщо продаси честь – не син ти мені, і я не батько тобі”.