В цьому році легендарному тренеру Віктору Лушнікову виповнилось 80 років, з них понад шістдесят він присвятив боротьбі! Тому цілком логічно, що нещодавно з`явилася книга присвячена життєвому шляху Віктора Федоровича.

«Борці з Півдня» – це не просто біографічна книга, це швидше історичний довідник, де учні та колеги Віктора Лушнікова згадують ключові моменти співпраці з заслуженим тренером, а сам герой книги ділиться спогадами про своїх наставників та відкриває справжні секрети тренерської роботи.

Певною мірою книгу можна розглядати, як методичний посібник для молодого тренера. Адже тут розповідається історія становлення молодого хлопця закоханого в боротьбу, який понад усе хотів щось змінити, хотів, щоб борці з Півдня України стали відомі на весь світ і почав він з себе. В першу чергу працював над собою, весь час вдосконалювався професійно.

«Це надзвичайно важливо для тренера – вчитися. – каже Віктор Федорович – Вчитися, незважаючи на те, що він вже, може бути, “заслужений-перезаслуженний”. Іноді трапляється, що навіть у досвідченого тренера притупляється чуття, щось забувається, а у молодого можна чогось і навчитися.

Потрібно весь час вдосконалюватись – їздити на семінари, спілкуватись з колегами, шукати методичну літературу, навіть кінострічки присвячені боротьбі. Зараз це просто, а раніше інформації було дуже мало, доводилось по крихтам збирати. Також слід весь час придивлятись до провідних спортсменів, аналізувати їхні поєдинки, порівнювати зі своїми учнями, запозичувати щось хороше і зауважувати недоліки.

Найголовніше, щоб тренер був відданий своїй роботі. Якщо чогось вимагаєш від своїх учнів, від себе вимагай ще більшого!»

Віктор Лушніков ніколи не зраджував своїм принципам і йому вдалося виховати цілу плеяду талановитих борців та тренерів. Сьогодні про херсонську школу боротьби начувані всі прихильники нашого виду спорту і в цьому значна заслуга Віктора Федоровича.

«Віктор Федорович створив одну з найсильніших борцівських шкіл в Україні. – каже наставник найсильнішої жіночої команди в Європі Володимир Євонов.Я думаю, що спочатку він хотів бути борцем, але у нього це до кінця не вийшло. І він вирішив реалізуватися як тренер. У мене теж не вийшло реалізуватися повністю в спорті через травму. Хотів стати олімпійським чемпіоном, досягти високого рівня. Але зараз я знайшов себе в тренерській роботі. Я розумію специфіку роботи, мені подобається. А є люди, які стали чемпіонами, але тренера з них не виходять. Деколи колишні професійні спортсмени починають багато вимагати від учнів, але не розуміють, що потрібно десь щось більше пояснити, приділити більше часу»

Чемпіонка світу серед військовослужбовців, титулована  Алла Белінська також пишається своїм тренером: «Мені подобається його позиція. Якщо я зазнала поразки, то він розділяє її між нами. Мені було б значно важче психологічно без його підтримки.  У таких випадках він завжди каже “Якщо спортсмен програв, значить, і я десь недопрацював, я не доніс якоїсь важливої інформації або не створив умов для хорошого виступу.»

Книга авторства Марії Мороз вийшла обмеженим накладом, тому якщо у вас виникло бажання придбати екземпляр для себе чи в подарунок пишіть на скриньку: [email protected]