Бронзова призерка чемпіонату світу U-23 у категорії 55 кг Олександра Хоменець оцінила свій результат на молодіжній і дорослій світових першостях, а також розповіла про своє повернення після важкої травми.

Олександро, вітаємо зі здобуттям «бронзи» чемпіонату світу U-23! За яким результатом ти їхала на змагання та наскільки задоволена власним виступом?

Звісно, я їхала за «золотом», але дякую Богу за цю «бронзу». На дорослому чемпіонаті все склалося не так, як хотілося: можливо, десь неправильно побудувала сутичку, десь перегоріла або недооцінила суперника. До того ж двоє змагань поспіль з невеликим періодом для відпочинку теж далися взнаки. Врешті-решт, я рада, що у мене є ця «бронза» в категорії U23.

Як ти оцінюєш свій виступ на турнірі U23? Наскільки задоволена результатом?

Результатом загалом задоволена – звісно, хотіла повернутися додому із золотою медаллю, але я все одно тішуся цій «бронзі». Думаю, могла виступити краще, оскільки в чвертьфіналі поступилась суперниці на останніх секундах. Вона потім у фіналі легко перемогла з рахунком 10:0. Гадаю, у мене теж могло б так вийти, якби дійшла до фіналу.

У твоїй кар’єрі вже були поєдинки, коли ти віддавала сутичку суперниці на останніх секундах. Як гадаєш, чому так сталося цього разу?

Так, у мене було багато таких ситуацій – на чемпіонаті Європи та чемпіонаті світу, у вирішальних сутичках за вихід у фінал. Думаю, річ у тому, що наприкінці я часто розслабляюся, не повністю зосереджуюсь, і суперниці цим користуються.

Розкажи про свою сутичку за «бронзову» медаль. Наскільки вдало все склалося для тебе?

Дуже хотілося швидко перемогти, адже це була спортсменка з країни-терориста. Виходячи на поєдинок, навіть не думала про можливість програшу. Коли борешся з такими суперницями, в голові тільки одне – перемога за будь-яких обставин.

Чи бракувало тобі часу для підготовки до дорослого чемпіонату світу в неолімпійських категоріях? 

Ми готувалися до чемпіонату й мали збори, але проміжок між турнірами був надто коротким – усього чотири дні. Цього часу не вистачило, щоб нормально відновитися після першої згонки ваги.

У тебе в кар’єрі була серйозна травма шиї. Як ти зараз себе почуваєш? Чи вірила ти після операції, що зможеш повернутися на такий високий рівень?

Я одразу знала, що зможу повернутися. Багато хто казав, що на килим вийду лише через рік чи навіть два. Але мені дуже пощастило з лікарем — він зробив операцію чудово, без ускладнень. Після неї все минуло успішно, я швидко відновилася. Користуючись нагодою, хочу ще раз подякувати  за допомогу в операції керівництву Асоціації спортивної боротьби України на чолі з її президентом Юрієм Копитком. Відчувала, що зможу повернутися швидше, і за півтора року вже почала повертатися до звичного ритму.

Які в тебе зараз спортивні плани? Ти повернулася з Албанії до Львова – де зараз тренуєшся і до чого готуєшся далі?

Через три тижні відбудеться розіграш Кубка України серед дорослих, який є відбором на чемпіонат Європи. Зараз готуюся, щоб показати найкращий результат, перемогти й поїхати на чемпіонат Європи.

У якій ваговій категорії будеш виступати, і які завдання ставиш перед собою?

Виступатиму у категорії 55 кг, і завдання одне – тільки перемога.

Джерело: Kamp-Sport