Ексклюзивне інтерв’ю Kamp-Sport з українською спортсменкою, яка нещодавно завоювала четверту ліцензію України на Олімпіаду-2024 в боротьбі.

Нагадаємо, на європейському кваліфікаційному турнірі в Баку Оксана Лівач у півфіналі (до 50 кг) здобула перемогу над 4-разовою призеркою Олімпійських ігор Марією Стадник.

Оксано, вітаємо зі здобуттям олімпійської ліцензії. Поділіться ще раз враженнями від кваліфікаційного турніру в Баку.

Я дуже рада повертатися з олімпійською ліцензією. Дуже довго до цього йшла, багато працювала. Рік видався доволі непростим для мене, тож я щаслива результатом і задоволена боротьбою. Пишаюся, що представлятиму Україну на Олімпійських іграх в Парижі.

Чому рік непростий? Від початку 2024-го ми маємо насичений графік, багато зборів і змагань. Цьогоріч також швидше відбувся чемпіонат Європи, до якого також важко готувались. На Євро виступила не зовсім вдало, посівши п’яте місце попри добру боротьбу. Відповідно було важко перемкнутись після чемпіонату Європи та налаштувати себе на ліцензійний турнір. За дуже короткий час пережила кардинально різні емоції.

Як себе налаштовували на змагання? Ви розуміли, що в підсумку доведеться боротись за квоту на Олімпіаду проти Стадник?

Так, приблизно за два тижні до змагань розуміла, що в заключному поєдинку за ліцензію доведеться боротися проти Марії. Зараз була четвертою в європейському рейтингу, а вона – першою, тож ми потрапили в одну підгрупу. Відповідно мала трохи часу для потрібного налаштування на серйозну боротьбу. Як відомо, раніше я жодного разу не перемагала Марію. В цьому виникала складність, але продовжувала вірити в перемогу і готувати себе до неї. Працювала над витривалістю і над тим, щоб допрацьовувати всі прийоми до кінця.

Як ви вже згадали, до цієї сутички Марія Стадник щоразу перемагала. Чи можна стверджувати, що це ваша принципова суперниця?

З Марією в мене довга історія. Особливість нашого протистояння в тому, що коли в дитинстві вона була для мене кумиром. Як тільки починала займатись боротьбою, то постійно чула про Марію Стадник і її перемоги. Згодом ми почали тренуватися разом, в мене був ще юнацький рівень і я багато від неї навчилась. А зараз я вийшла не один рівень з Марією і в мене були всі можливості нарешті здобути перемогу. Найбільше хотілося здобути олімпійську ліцензію. Не так важливо було, з ким боротимусь за квоту в Париж. Але склалося так, що саме з Марією.

На вашу думку, чому все-таки не вдавалося перемагати Стадник раніше? Можливо, відчували якийсь психологічний бар’єр?

Змагання високого рівня завжди супроводжуються складною підготовкою. Тут більш імовірно, що не вистачало оптимальної фізичної форми. Було бажання перемогти, але відчувала себе слабшою саме фізично. Сьогодні ж по-іншому. Я відчуваю, що перебуваю на одному рівні та тій же потужності. Це і додало впевненості. Багато працюю, стараюсь удосконалюватися – це мене мотивує перемагати у різних ситуаціях на килимі.

Ви вже виступали на Олімпійських іграх в Токіо-2020. Наскільки омріяною є саме ліцензія до Парижу?

Цього разу олімпійська ліцензія здобувається важче, ніж на попередні Ігри. Цінність крайньої ліцензії для мене є вагоміша.

Зараз вже минуло трохи часу після турніру. Загалом як довго перебували в ейфорії і чим зараз займаєтесь? 

Після турніру в Баку я перебувала в незвичному, але приємному стані. Декілька днів довелося відповідати на привітання, яких було дуже багато. Я вдячна кожному за підтримку. Вирішила протягом тижня після змагань відпочивати та насолоджуватись цим моментом. І з нового тижня розпочала тренування в легкому темпі, в своє задоволення. Від понеділка, мабуть, почну додавати навантаження й серйозно працюватиму над тим, щоб покращувати слабкі сторони та розвивати сильні.

Чи відомо вже, як відбуватиметься підготовка до Олімпіади? Над чим найбільше будете працювати на тренуваннях зараз?

Наразі мені ще невідомо, як проходитиме підготовка. Точно знаю, що буде один міжнародний турнір, де ми будемо готуватися. Звичайно, планується кілька тренувальних зборів. Цей період має бути неймовірно насиченим. Турнір має відбутися на початку червня в Будапешті.

Хто з тренерів допоміг вам найбільше підготуватись до рейтингового турніру?

Кожний тренер збірної неабияк доєднався до мого результату. Мені багато хто допомагав на зборах і також у Львові.

Ви народилися в Долині на Івано-Франківщині. Як часто буваєте вдома? Чи багато вітань отримали з рідного міста?

Дуже багато мешканців Долини стежать за моїми виступами, вірять, вболівають і неймовірно тішаться, коли я перемагаю. Стараюсь після змагань або між тренувальними зборами постійно приїхати до батьків. Хочеться якомога більше перебувати з рідними. Хочу подякувати всім, хто мене підтримує в моєму регіоні: в Долині, Новоселиці, Вигоді та інших містечках. Я постараюсь зробити від себе максимум, щоб привести медаль з Парижу.

Протягом останнього часу, окрім міжнародних змагань, ви брали участь у національних турнірах. Як можете оцінити рівень проведення та рівень спортсменів на чемпіонаті та Кубку України з боротьби? 

Зараз дуже тішить, що змагання зі спортивної боротьби стараються проводити належним чином з відповідальною організацією. Зараз особливо робиться акцент на тому, щоб кожний спортсмен почувався комфотно. Глядачам стало цікавіше спостерігати і це робить наш вид спорту популярнішим. Хочеться висловити вдячність за це Асоціації спортивної боротьби України, її президенту Юрію Копитку, віцепрезиденту Едуарду Прощуку та іншим меценатам. Такий розвиток дійсно надихає кожного спортсмена показувати ще кращі результати.

Щодо рівня спортсменів, то під час повномасштабної війни стало складніше тренуватися. Маємо розуміти, що зараз залишилися в Україні найстікіші духом борці. Хочеться, щоб рівень кожного зростав, конкуренція зростала в усіх категоріях. У нас велике майбутнє і є всі можливості, аби на світових п’єдесталах стояло якомога більше українців.

Хто ваші найбільші вболівальники?

Я знаю, що багато дітей і юних спортсменів слідкують за мною. Приємно, коли надихаєш когось займатись боротьбою і досягати в ній успіхів. Як я вже згадувала, маю дуже велику підтримку в моєму регіоні. І, звичайно, відчуваю допомогу та віру від своїх близьких і рідних.

Що допомагає переввімкнутись після змагань і тренувань? Які ваші улюблені хобі? 

Я люблю природу: гори, ліс, водойми. Часто буваю там, де можна відчути спокій. Відволікаюсь також книгами, малюванням та іншим дозвіллям. Намагаюсь проживати звичайне життя – це, власне, найбільше й допомагає по-новому набратися сил.

Джерело: Олег Нападій, Kamp-Sport